Учімося в Тараса любити Вкраїну!

Зі словами «Хліб і сіль тобі, Тарасе, сьогодні підносимо …» учениці Бабух Христинка ти Рибачок Оля винесли коровай та запалили свічку пам’яті про поета. У поетичних рядках Кузь Юрій та Іваськів  Юрій возвеличили нашу рідну мову, якою розмовляв і творив поезії  Т. Шевченко. Ведучі свята Карпій Марта і Ярема Юля цікаво та пізнавально розповідали про важкий життєвий  шлях Тараса Григоровича. Віршовані рядки про Кобзаря линули і з вуст хлопців : Денисюка Богдана, Дзяйло Сергія, Канафоцького Артема  та Хом’яка Назара. Ці відомості  вміло поєднано  зі сценками з життя письменника.  Цікавими були образи Тарасика (Денис Кахнич), його батьків (Сарахман Олег  та Коцан Яна), мачухи (Рибачок Ольга), сестри Катерини (Бабух Христина), Оксани (Котловська Юля). Запалили душу і поезії Т.Г.Шевченка : «Мені тринадцятий минало…» (Коропецький Михайло), «Думи мої, думи мої» (Пастущак Юрій) , «Тяжко, важко в світі жити…»(Серба Богдан)  та  твори поета, що є актуальними і на сьогоднішній день: «Схаменіться, подивіться на свою Вкраїну…»(Михайлюк Іван) та ін..

Та яке ж свято без пісні? Гучно линули  і «Уклін тобі, Тарасе», і «Кобзарі», і «На високій дуже кручі». Милували душу і пісні на слова Т.Г.Шевченка у виконанні хлопців  («Зоре моя вечірняя») та дівчат («Садок вишневий коло хати»). Родзинкою свята було виконання ведучими пісні «Зацвіла в долині» та сопілкарем Денисом Міляновським  мелодії  «Реве та стогне Дніпр широкий».

Доречними  були  також  і презентація , що супроводжувала свято, і відеоперегляд «Шлях до Тараса» та виставка творів Кобзаря.

На завершення свята всі присутні разом з учасниками заспівали «Заповіт», поєднавши колишні мрії Шевченка з теперішніми прагненнями народу до волі та незалежності держави («…кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю волю окропіте.»).

Класний керівник вдячний вчителям  музики Приставській О.П. та інформатики Скаковській Л.Б. за допомогу.

Як підкреслили у заключному слові директор школи Чиж І. І. та гість свята професор Львівського національного університету ветеринарної медицини Остап’юк Юрій Іванович , маленькі другокласники справді увібрали в себе вагомі і крапельки патріотизму, що у майбутньому увіллються у бурхливу ріку любові до рідного краю та бажання захищати його ціною власного життя.