|
Пектораль любові: Буськ-Нескучне14 груд. 2015
Батьківщина одна для всіх, незалежно від місця проживання. Саме це і доводить наша мандрівка у мальовниче село Нескучне, що на Донеччині. Наприкінці листопада ми погостювали у друзів. Тож хочемо поділитися чудовими враженнями.
Влітку учні та вчителі Нескучненської школи на чолі з життєрадісною, ініціативною та наполегливою директоркою Оленою Олександрівною та її заступником Анною Миколаївною відвідали Надбужжя. Гостинність Ольги Степанівни та усіх добродійників припала їм до душі. Тож при чудовій нагоді – святкуванні 120- ліття Нескучненської школи запрошеними були й ми. Невеликим, проте дружнім гуртом, наша делегація вирушила на схід. Ольга Антонишин–директор Буської гімназії, яка влітку приймала гостей, запропонувала своїй шкільній родині підготувати подарунки друзям з Нескучного, на що всі радо відгукнулись. Голова СПС станиці Красне Людмила Гураш, пластунка-сеньйорка Віра Крегул та старшопластунка Наталія Сапріянчук теж підготували невеликі подарунки для юнацтва. Фото-відел майстер Мирослав Тимчишин та голова ради ветеранів Володимир Луженцов, вирушили в мандрівку не з порожніми руками. Нескучне – невелике за кількістю населення, але велике за кількістю чудових людей село у Великоновосілківському районі Донецької області. Мальовничий клаптик України у степу. Безкраї поля, ліс, річка – все тішить око і зігріває душу. Адже, незважаючи ні на що, саме тут ми спілкувалися з місцевими мешканцями рідною для всіх мовою, чули рідні пісні, бачили безліч державних стягів. Тепло та щиро нас зустріла уся Нескучненська шкільна родина. За давнім українським звичаєм нам подарували коровай та запросили на святкування. Школярі одразу впізнали знайомі обличчя з далекої Львівщини і щиро раділи зустрічі. В такому невеличкому селі функціонує чудова історична пам’ятк –музей-садиба Володимира Немировича-Данченка завдяки відданості та щирій любові до своєї праці директора музею. Хочемо подякувати нашим новим друзям з організації «Шлях єдності», з відділу освіти та Великоновосілківській райдержадміністрації, директору музею-садиби, особливо Олені Олександрівні та її колегам за позитивні емоції та гостинність. Короткотривала мандрівка залишила великий слід у серці і вогонь надії на те, що Україна-єдина, розгорівся ще сильніше.
Наталія Сапріянчук Новини2 лип. 2018 Патріотичний диліжанс 22 черв. 2018 За якою програмою працюватимуть з дошкільниками 14 черв. 2018 У таборі «Струмок» Всі новини |