«Долоньки дружби» вселяють надію

За тиждень часу, який минув, маю тільки гарні враження. Спершу мене зустрів дуже приємний та ввічливий начальник відділу освіти Буської РДА Глуховецький Богдан Любомирович, який розповів про школи свого району , їхнє життя, про колектив, у якому я маю працювати. У той час мої хвилювання наче б  то і пройшли, але попереду була ще зустріч з сім'єю, у якої я мала жити. На порозі своєї оселі мене зустріла привітна господиня, колега-Гута Марія Теодозіївна, з якою ми цілком порозумілися і знайшли спільну мову.

Новим випробуванням було знайомство з адміністрацією та колективом школи. Зранку, у понеділок, у школі мене чекала приємна несподіванка. Мене вразило те, що всі учні школи перед початком навчального дня співають гімн України та моляться. Дивлячись на ту щиру молитву дітей, їхні ясні очі, вселяється надія, що ніякі сили не зможуть зруйнувати відносини між Заходом та Сходом України. Додали впевненості у цьому зустріч і бесіда з директором школи Пунь Ольгою Йосипівною та заступником директора з навчально-виховної роботи Волошин Ларисою Михайлівною, які щирими привітаннями та порадами підтримали мене та познайомили зі своїм педагогічним колективом та  оновленою школою.  У свою чергу я познайомила своїх колег із своїм містом Старобільськом та школою, у якій я працюю. Збираючись у дорогу, учні мого класу передали у подарунок своїм західним друз–«Долоньки дружби» з побажаннями миру та злагоди, які я подарувала учням 2–Б класу.

Колектив школи дуже злагоджений, привітний, і це не пусті слова. Коли я готувалася до відкритого уроку, більшість з них не пішла додому, а до пізнього вечора допомагала у підготовці до уроку: вирізали картки, прикрашали клас, налагоджували  апаратуру для презентації. За це я дуже вдячна своїм західним колегам.

Ця програма передбачає не тільки обмін педагогічним досвідом, але й культурною спадщиною краю. Знайомство своє я розпочала з історії давнього міста Буська, яке  дуже сподобалося. Мене вразив своєю величчю старовинний  Олеський замок , благодійний фестиваль патріотичної  пісні «За двором» у селі Задвір'я, милувалася  вуличками стародавнього Львова, прогулюючись разом зі своїми новими колегами.

Хочеться вірити в те, що ті « Долоньки дружби» зігріють теплом і добротою серця не тільки маленьких дітей, але й дорослих. Адже у всіх нас, людей Заходу і Сходу України є одна спільна мета – дружба, порозуміння та мир у нашій країні,яку ми змінимо разом.

Домарєва О.А ,вчителька 3-В класу Старобільської ЗОШ І ст. №1

Луганської області, учасниця освітнього проекту «Змінимо країну разом».